“Зірка фільму “Ілюзії обману” несподівано в Україні: “Відчуваю обов’язок допомогти””.

"Зірка фільму "Ілюзії обману" несподівано в Україні: "Відчуваю обов'язок допомогти"".

Зірка “Ілюзії обману” відвідав Україну: особиста історія, що вплинула на рішення

Відомий голлівудський актор Джессі Айзенберг нещодавно відвідав Україну, долучившись до благодійної ініціативи The Campfire Project. Поїздка стала для нього не просто черговим волонтерським візитом, а глибоко особистим досвідом, пов’язаним з історією його власної родини.

Актор розповів, що його родина пережила Другу світову війну у Львові, неподалік від місця, де він разом із командою ініціативи працює з українськими дітьми, постраждалими від поточного військового конфлікту. Тому перебування в Україні має для Айзенберга особливе значення.

Спочатку запросили до проєкту його дружину Анну Страут, яка викладає у державних школах Нью-Йорка. Дізнавшись про ініціативу, актор вирішив особисто долучитися. Особливе враження на нього справила можливість працювати з українськими дітьми через творчість і мистецтво.

Унікальний досвід

За словами зірки “Ілюзії обману”, він із великим цинізмом ставиться до американської індустрії розваг, оскільки це “професійна система створення мистецтва, тому в цьому є щось безглузде”. Проте в Україні він спостерігав за навчанням мистецтву в середовищі, де діти не мають власних професійних чи творчих амбіцій, і це викликало в нього щиру радість.

“Це щось неймовірно чисте, прекрасне. І це змушує мене ще більше любити свою роботу, тому що я бачу це у такій чудовій, чистій формі”, — поділився Айзенберг.

Гуманітарна ініціатива

The Campfire Project проводить гуманітарно-освітні місії для дітей, біженців і внутрішньо переміщених осіб. В Україні проєкт реалізують у співпраці з польським фондом Fundacji Humanitarnej Folkowisko. Цього разу команда працювала в селі Нагачів на Львівщині, де організувала програму арттерапії для 70 дітей.

Для Джессі Айзенберга це стало можливістю не лише долучитися до благодійної діяльності, але й доторкнутися до своєї власної сімейної історії. Його рішення приїхати до України було продиктоване не лише бажанням допомогти, а й особистим відчуттям “обов’язку” перед тими, хто колись врятував життя його родині.