Село Монастирок на Тернопільщині: відновлення родинного обійстя
Повернення до коренів
У селі Монастирок, що в Більче-Золотецькій громаді, Володимир Гоцко відновлює обійстя своїх предків. У хаті прабабусі він зберігає родинні реліквії, які мають особливу цінність для його сім’ї.
У веранді Володимир розмістив фотографії, поділивши їх за родовими лініями — батька та матері. Серед них є стара світлина, на якій видно занедбану солом’яну хату, яку він вирішив відновити. Тут також збережені фото прабабусі, бабусі, батька, його сестер — весь ланцюжок родини Гоцків.
Особливого значення для Володимира має валіза його прапрадіда, який часто їздив до Канади й допомагав своїй сім’ї. У хаті зберігається навіть стара світлина, на якій видно село Монастирок у 1932 році. Чимало подібних сімейних реліквій можна побачити і в розташованому поблизу Більче-Золотому музеї.
Відродження давніх традицій
Серед інших цікавих речей у хаті — кахельна піч, яка була однією з перших у селі. За словами Володимира, вона практично не використовується, але залишається важливим артефактом. Тут також зберігається образ, який прабабуся купила на ярмарку в сусідньому селі Королівці на початку 1920-х. Є і радіо, яке батьки Володимира придбали, щойно одружившись.
У спальні Володимир показує стару скриню, привезену прабабусею з приданим, де збережено її підпис. Тут також розміщені ліжка, які бабуся Володимира перевозила з Борщева в 1960-х, та вишиване нею власноруч покривало.
Для Володимира повернення до сімейного гнізда — це не тільки відновлення занедбаних будівель, а й повернення до своїх коренів. Хоча в дитинстві він не любив приїжджати до бабусі в село, з роками його ставлення змінилося. Побачивши світ, він зрозумів, що це найкраще місце, “місце сили”, де можна по-справжньому відпочити душею.
Село Монастирок справді вражає своєю мальовничою природою: ліси, річка Серет, де можна ловити рибу чи плавати на човнах. Тут є ще й печерний храм та чоловічий монастир ПЦУ. Нещодавно в громаді з’явилися також маркування пішохідних та велосипедних маршрутів, що приваблює сюди все більше туристів.
Проте Володимира засмучує, що з кожним роком у Монастирку залишається все більше занедбаних хат. Разом з другом він викупив кілька таких будинків і планує їх відновити, щоб дати їм нове життя. Володимир також хоче популяризувати своє родинне обійстя, приймати тут відвідувачів і туристів.
