Акцент як бар’єр для успіху в Британії
Соціологічне дослідження, проведене організацією More in Common, виявило, що так звана «упередженість щодо акценту» залишається суттєвою перешкодою для британських працівників.
Вплив акценту на кар’єрні перспективи
Понад 3300 дорослих мешканців Англії, Шотландії та Уельсу взяли участь в опитуванні. Майже кожен десятий респондент зізнався, що відчуває тривогу або сором’язливість через свій акцент під час важливих професійних ситуацій, наприклад, виступаючи на діловій зустрічі.
Найбільша тривога пов’язана з акцентами з регіону Ньюкасла (відомим як «Джорді») та східнолондонським «Кокні» – по 19% опитаних. Серед людей із валлійським акцентом цей показник сягав 18%.
Близько 5% респондентів вважають, що їхній акцент уже позбавив їх можливості отримати підвищення, вищу зарплату або керівну посаду. Найбільше таких випадків серед жителів Бірмінгема з характерним для цього регіону акцентом «Браммі» – 13%.
Зміна манери мовлення заради успіху
За даними опитування, 13% британців змінюють свою манеру мовлення, щоб звучати більш професійно. Найчастіше це практикують носії Кокні та шотландських акцентів.
Водночас респонденти з акцентом Вест-Кантрі найчастіше скаржилися на глузування або критику з боку колег – 15%. Серед людей із Джорді таких було 13%.
Акцент як ознака соціального статусу
Дослідження було ініційоване організацією Common Ground, яка допомагає людям із неблагополучних сімей працевлаштуватися. Її засновниця Лара Ньюман зазначила, що свого часу сама змінила свій сильний західноанглійський акцент, оскільки вважала, що він може стати перепоною для вступу до університету чи пошуку роботи.
«Акцент передбачає рівень освіти чи щось інше. Він передбачає класову приналежність», – пояснила Ньюман, вказуючи, що акцент може бути одним із бар’єрів для людей із неблагополучних сімей у працевлаштуванні.
Зміна пріоритетів роботодавців
Експертка з кар’єри в LinkedIn Шарлотта Дейвіс вважає, що ситуація поступово змінюється – наймання дедалі більше залежить від навичок, а не від досвіду чи відповідності усталеному уявленню про професійний образ.
Водночас більшість роботодавців заявляють про рівне ставлення до кандидатів та працівників незалежно від особливостей їхньої вимови.
