Супермаркети: де шукати підводні камені
Сучасні супермаркети — це не лише зручність, а й поле битви за гаманець покупця. Маркетологи та менеджери магазинів відточили цілий арсенал технік, які спрямовані на те, щоб ми витрачали більше, купували зайве, а іноді навіть наражалися на ризики. Особливо гостро це відчувається в спекотні дні, коли через високі температури продукти псуються швидше, а спокуса взяти «вигідну» пропозицію перемагає здоровий глузд.
Експерти стверджують, що українські супермаркети активно застосовують кілька схем для обману покупців. Розглянемо найпоширеніші з них.
Махінації з вагами
Класичний, але дієвий трюк — некоректно налаштовані ваги. Продавці використовують непомітні нитки, маленькі важки або просто злегка притискають платформу під час зважування. В результаті ви сплачуєте за 1,2 кг сиру, хоча насправді купили кілограм.
Перевірити вміст махінацій можна простим способом: заздалегідь зважити власний смартфон на точних домашніх вагах, а потім порівняти результат із показаннями ваг у магазині. Якщо гаджет на «магазинних» вагах раптом «потяжчав» на 20–50 грамів, вас, швидше за все, намагаються обрахувати. У такому разі вимагайте контрольного зважування або просто відмовтеся від покупки.
Ціни на межі
Ще один поширений прийом — зазначення однієї ціни на ціннику, а іншої — в чеку. Покупець помічає невідповідність зазвичай уже вдома, коли переглядає документ про оплату. Але за законом магазин зобов’язаний продати товар за ціною, вказаною на ціннику.
Окрему увагу варто звертати на ваги самообслуговування, де під час друку стікера теж можуть бути розбіжності з реальною ціною. Тож перевіряйте чек одразу біля каси, не відходячи.
Округлення на свою користь
Через правила округлення готівкових розрахунків деякі мережі навмисно встановлюють ціни з копійками наприкінці. Коли касир підсумовує покупки, загальна сума округлюється до 10 копійок — на користь магазину. З однієї покупки втрата непомітна, але в масштабах тисячі відвідувачів за день гіперринок отримує додаткові десятки тисяч гривень.
Найкраще, щоб уникнути цього, розраховуватися банківською карткою або смартфоном. При безготівковому розрахунку списується точна сума до копійки, і правила округлення не застосовуються.
Прострочена продукція під виглядом акції
Продавати прострочені продукти в Україні заборонено. Але супермаркети знайшли лазівку: товари зі строком придатності «на межі» або вже прострочені вони виставляють на полиці з яскравими жовтими ціннками про «Акцію» чи «Знижку 50%». Найчастіше це стосується молочної продукції, ковбасних виробів і готової кулінарії.
Пам’ятайте: якщо порушено умови зберігання — а влітку це трапляється часто — продукт псується ще до закінчення зазначеного терміну. Тож уважно вивчайте дані про виготовлення й термін споживання товару. Якщо є найменший сумнів — краще не брати.
У разі виявлення прострочених продуктів на полицях або підозри на обман можна звернутися до Держпродспоживслужби — головного органу, що контролює безпеку харчових продуктів в Україні. Скаргу можна подати через офіційний сайт, електронною поштою або зателефонувавши на гарячу лінію.
Упаковка за ціною делікатесів
Купуючи готову кулінарію, сир або м’ясо на вагу, ви ризикуєте заплатити за пластиковий контейнер чи цупкий пакет за ціною дорогого продукту. За правилами торгівлі під час зважування продавець зобов’язаний відняти чисту вагу пакування. Проте на практиці це роблять далеко не завжди.
Один пластиковий лоток важить 15–25 грамів — при купівлі 300 грамів сиру по 400 грн/кг ви переплачуєте до 10 гривень лише за упаковку.
Важливо: приходьте до магазину з чітким списком покупок, не відволікайтеся на хаотичні стелажі, перевіряйте чеки одразу біля каси, вивчайте етикетки та дати виготовлення. Уважний покупець — складна мішень для недобросовісної торгівлі.
